Чому не можна спалювати шини

Багато власників транспортних засобів вирішують проблему з утилізацією зношених покришок просто – спалюють їх. Але палити автомобільні покришки небезпечно для екології та людей. Від подібної практики необхідно відмовлятися. Сьогодні доступні різні способи безпечної переробки, які дозволяють утилізувати шини без ризику для навколишнього середовища.

Чому люди досі спалюють покришки

Попри те, що тема небезпеки спалювання покришок регулярно піднімається в суспільстві, проблема залишається актуальною. Причому причини, чому люди продовжують палити гуму, найрізноманітніші:

1. Швидка утилізація відходів. Спалювання – найпростіший, хоча й незаконний метод позбавлення від відпрацьованих автомобільних шин. До того ж, він доступний і не вимагає витрат на переробку.
2. Обігрів. У шинах міститься багато нафтопродуктів, які довго горять і при цьому виділяють багато теплової енергії. З цієї причини їх використовують як паливо або для розпалювання домашніх печей.
3. Протести. Підпалювання шин – поширений спосіб акцентувати увагу на протестах.
4. Великодня традиція. Вона існує в деяких регіонах. Спалювання шин використовують як альтернативу багаттям з дров, які в давнину були символом світла, шляху та захисту від нечистої сили.

При цьому, незалежно від причини, процес горіння покришок супроводжується небезпечною реакцією розпаду на токсичні речовини та викидом їх разом з продуктами горіння в навколишнє середовище.

Фізичні особливості процесу спалювання автомобільних шин

Думка, що покришка – це просто гума, помилкова. Насправді автомобільні шини виготовляють зі складних композитних матеріалів, у складі яких понад 120 різних речовин. Тому при спалюванні вони не просто плавляться, а запускаються фізико-хімічні процеси, контролювати які вкрай непросто. Щоб розуміти, як горять шини, наведемо кілька фактів:

• температура горіння шин може досягати 1000 градусів за Цельсієм і більше. За такого термічного впливу корд (металевий дріт) всередині покришки розжарюється, від чого вогонь підтримується зсередини;
• у процесі сильного нагріву матеріал перетворюється на горючу в'язку рідину, яка нагадує мазут. Вона розтікається, від чого збільшується площа горіння, а також просочується в ґрунт, отруюючи його;
• при спалюванні запускається піроліз. Цей процес триває навіть якщо збити полум'я. Всередині шини виділяються горючі гази, які мають властивість повторно спалахувати при контакті з киснем.

Ще під час горіння автомобільних покришок виділяється дим, що містить леткі сполуки та відходи, які мають токсичну дію. У їхньому складі речовини, небезпечні для природи та людей:

• пірен (належить до речовин 1 класу небезпеки);
• фенантрен (2 клас, має канцерогенність при потраплянні в м'язові тканини);
• антрацен (канцероген);
• нафталін (канцероген, викликає мутації);
• флуорен (канцероген);
• аценафтилен і аценафтен (канцерогени);
• дибензантрацен і бензапирен (особливо небезпечні канцерогени) та ін.

Небезпека полягає ще й у тому, що процес горіння покришок складно зупинити, оскільки в них містяться нафтопродукти – легкозаймисті речовини.

Наслідки спалювання шин

Думка, що основна небезпека процесу полягає в утворенні їдкого диму і після того, як він розвіється, шкода мине – помилкова. Спалювання шин запускає процес викиду небезпечних речовин. Так, при спалюванні 1 тонни покришок виділяється до 450 кг токсичних газів і 270 кг сажі. Цей «коктейль» містить небезпечні для життя та природи речовини:

• бензапирен – один із найсильніших канцерогенів, який має властивість накопичуватися в організмі;
• фурфурол і феноли. Ці речовини уражають слизову оболонку та центральну нервову систему;
• діоксини – це компоненти, які пригнічують імунітет і викликають мутації в організмі.

Крім того, при горінні виділяються відходи, що забруднюють навколишнє середовище. Серед них важкі метали, такі як миш'як, свинець і кадмій. Вони осідають у легенях та на ґрунті, забезпечуючи отруйну дію.

Окрім забруднення природи та небезпеки для людей, спалювання покришок тягне за собою ще й адміністративну відповідальність – штраф. Причому таке покарання діє не лише в Україні, а й у країнах ЄС і поширюється як на посадових осіб, так і на громадян. У разі серйозних наслідків для екології передбачена навіть кримінальна відповідальність.

Щоб не ризикувати і заодно не створювати ризиків для природи, варто відмовитися від спалювання шин. У тому числі й з метою утилізації непотрібних відпрацьованих матеріалів. Сьогодні є ефективні рішення, безпечні для навколишнього середовища.

Правильна альтернатива спалюванню покришок

Сьогодні утилізація шин – один із популярних напрямів у промисловості, який дозволяє забезпечити безпечне позбавлення від відпрацьованої гуми. Вона виконується різними способами:

1. Переробка. Цей спосіб спрямований на утилізацію без застосування складних фізико-хімічних технологій. В його основі – подрібнення матеріалу. Автомобільні шини подрібнюються в крихту, яку використовують для покриття спортивних і дитячих майданчиків, виготовлення нових деталей для авто та підошов взуття.
2. Піроліз. Це процес розкладання автошин під впливом високої температури без доступу кисню. У результаті утворюється газ, синтетичне паливо та технічний вуглець. Ці ресурси знову використовуються у виробництві.

Таким чином, старі колеса можна легально та безпечно утилізувати, знизивши навантаження на навколишнє середовище та зменшивши ризики для людей і екології. Приймають їх центри переробки відходів, куди можуть здати покришки всі охочі.

Компанія GREENWIN відкриває такі центри в різних регіонах країни, тим самим роблячи процес утилізації доступним для жителів усієї України. При цьому відпрацьовані покришки перетворюються на ресурси для повторного використання.