Небезпека відпрацьованих шин для людей та навколишнього середовища

Садовий декор, огорожі та клумби зі зношених автомобільних шин давно стали звичним явищем. Багато хто сприймає це як доступний варіант дизайну, навіть не підозрюючи, що відпрацьовані шини шкідливі для екології та людей. 

Напрошується логічний висновок – раз вони небезпечні і необхідно відмовитися від такого роду декору, то, отже, їх після використання потрібно просто викинути на звалище до іншого сміття. Насправді так робити теж не можна. Шини не належать до біорозкладних відходів, тобто не можуть бути захоронені в ґрунті. В результаті не лише збільшуються обсяги сміттєвих полігонів, а й виникає загроза здоров'ю людей. Вчені з Інституту прісноводної екології в Німеччині ідентифікували 2 456 хімічних речовин у гумі шин, з яких 144 вимиваються в навколишнє середовище. В Європі відповідально ставляться до утилізації старих шин, і відсоток переробки перевищує 90%. Тоді як в Україні лише 15% відпрацьованих шин проходять переробку, хоча щорічно викидається 250 тис. тонн покришок.

Щоб розібратися в масштабах цієї проблеми, варто почати зі складу самої покришки. 

Чому шини не можна викидати на звалище

Автомобільні покришки – це високотехнологічний продукт. Формули постійно вдосконалюються, додаються нові компоненти, синтетичні сполуки. До складу суміші, з якої роблять покришки, входить понад 120 різних хімічних речовин та компонентів. Серед них загрозу становлять:

• Технічний вуглець (або сажа). Міжнародне агентство з вивчення раку (IARC) класифікує технічний вуглець як «ймовірно канцерогенний для людей» (група 2B). Частинки сажі генерують активні форми кисню — нестабільні молекули, які пошкоджують ДНК та клітинні мембрани. Цей окислювальний стрес з часом може призводити до мутацій.
• Синтетичний каучук. Його основні компоненти в шинах — стирол і бутадієн. Стирол володіє нейротоксичністю, бутадієн визнаний доведеним канцерогеном для людей і пов'язаний з розвитком лейкемії та лімфоми. Ароматичні олії у складі каучуку можуть містити поліциклічні ароматичні вуглеводні (ПАВ) у концентраціях до 700 мг/кг.
• Мастила та пластифікатори з високими показниками токсичності. Високоароматичні мастила, що широко застосовувалися в шинній промисловості, містять високі концентрації ПАВ, які довели свою канцерогенність. З 2010 року їх використання заборонено в ЄС регламентом REACH (1907/2007).
• Кремнієва кислота (діоксид кремнію). В одній шині міститься близько 9,65% діоксиду кремнію за масою, який поступово вивільняється і створює забруднення повітря.
• Сірка. Складає близько 1,28% маси шини і використовується в процесі вулканізації. При розкладанні шини сірка вступає в реакцію з вологою та металевими компонентами, сприяючи підкисленню ґрунту та утворенню розчинних сульфатів.
• Текстиль і металевий корд. При руйнуванні шини та оголенні сталевого корду рівні марганцю і заліза в ґрунтових водах помітно зростають і підвищується концентрація алюмінію та цинку в ґрунті. 

Виробники десятки років б'ються над тим, щоб створити дешевший у виробництві, більш довговічний та більш зносостійкий матеріал. Проте навіть такий матеріал поступово руйнується під впливом природних факторів, розпадаючись на різні речовини та хімічні сполуки, з яких він створений. 

Точно так само викинуті на звалище або використані для любительського ландшафтного дизайну відпрацьовані автомобільні шини піддаються впливу факторів зовнішнього середовища – сонячних променів, перепадів температур, дощу. І під їхньою дією компоненти у складі покришок починають поступово розпадатися, забруднюючи навколишнє середовище. Дослідження Pollution Effect of Painted End-of-Life Tires on Water Resources (журнал IJPSAT, Vol. 39, № 2, липень 2023) фіксує у фільтраті з шин толуол, ароматичні сполуки, карбонові кислоти, анілін, бензол, фенольні сполуки, вуглеводні, мідь, нікель і цинк. Більше того, чим довше покришки перебувають на відкритому повітрі, тим сильніший збиток для природи та людей. 

Спалювати їх теж не варто. При горінні, окрім сажі, виділяються токсичні речовини, які забруднюють повітря і осідають на рослинах, ґрунті, водоймах. Пожежа на шинному полігоні у Вінчестері в 1983 році тривала 9 місяців і заразила піролізною олією 2 800 м² ґрунту. Забруднення ґрунтових вод від таких подій зберігається роками і потребує активної рекультивації. 

Шкода відпрацьованих шин для здоров'я людини

Зношені шини являють собою довгострокове джерело екологічних та санітарних ризиків. Справа в тому, що шкода від старих автопокришок проявляється поступово. Під впливом високих літніх температур та УФ-променів, з гуми виділяються леткі сполуки, небезпечні для здоров'я людини:

• алергени;
• канцерогени – нітрозаміни та бензопірен провокують онкологічні захворювання;
• діоксини та фураны – високотоксичні речовини, які уражають печінку та імунну систему;
• формальдегіди та феноли – вони входять до формул смол і клею, які використовуються при виробництві шин.

При руйнуванні всі компоненти виділяються в навколишнє середовище, і якщо поруч живуть люди, граються діти, то вони вдихають ці речовини, які отруюють організм і можуть стати причиною серйозних захворювань – від астми до онкології. У наукових публікаціях IARC коефіцієнт смертності (SMR) або відносний ризик (RR) серцево-судинних або дихальних патологій у працівників шинних виробництв вищий на 20-150%, ніж середні показники населення. На виробництві це систематичний контакт з високими концентраціями речовин у закритих приміщеннях — звідси і статистика. На відкритих звалищах концентрації нижчі, але вплив на здоров'я та середовище не припиняється. 

З цього можна зробити висновок, що відпрацьовані автошини дійсно небезпечні для людини. Але, можливо, їх можна зберігати там, де немає масового скупчення людей? Покришки шкідливі і для екології, будучи одним із найсерйозніших джерел забруднення природи.

Яка шкода від старих автопокришок для навколишнього середовища?

Щоб розгорнуто розкрити це питання, дамо відповідь на друге – чи токсичні шини? Насправді – так. Автомобільні покришки класифікуються як відходи IV класу небезпеки. У міжнародному каталозі відходів їм присвоєно код 16 01 03. Їх класифікують як «малонебезпечні відходи».

Попри те, що відпрацьовані шини мають IV клас небезпеки («малонебезпечні»), вони завдають шкоди як екології, так і людям. Масове накопичення зношеної гуми та недотримання умов зберігання перетворюють їх на джерело токсинів і шкідливих речовин.

Серед основних проблем ще варто відзначити й той факт, що зношені покришки дуже довго розкладаються в природному середовищі. Цей процес займає понад 100 років і протягом цього періоду шини залишаються джерелом забруднення. Тому утилізація гумових відходів вимагає технологічного підходу і має виконуватися з дотриманням правил безпеки для навколишнього середовища. Якщо цього не робити, то шкода від зношених автомобільних шин для природи буде дуже відчутною.

У процесі руйнування під впливом природних факторів, покришки забруднюють ґрунт, а також підвищують його кислотність. У процесі розпаду вони виділяють важкі метали (кадмій, свинець, цинк), які проникають у ґрунтові води і розносяться до водойм, колодязів, отруюючи воду. Ґрунт стає непридатним для росту здорових рослин і життя корисних організмів. Як результат – великі площі перетворюються на забруднені зони, на очищення яких знадобляться сотні років. Ризики та наслідки для природи серйозні і затягуються не на одне покоління людей.

Що робити в ситуації, коли потрібно позбутися старих шин, щоб не створювати небезпеки для навколишнього середовища? Вирішенням цієї проблеми є відповідальна передача шин на переробку.

Greenwin допоможе з правильною утилізацією покришок

Переробка автомобільних шин – це один із найпрактичніших і найбезпечніших способів вирішити питання утилізації. З покришок можна робити гумову крихту для покриттів стадіонів, пальне або нові деталі. При цьому важливо використовувати технології, які роблять процес переробки безпечним для навколишнього середовища.

Компанія Greenwin займається утилізацією відпрацьованих автошин з дотриманням екологічних стандартів. Наш центр переробки використовує сучасні технології та методи, які дозволяють знизити негативний вплив на навколишнє середовище. У роботі ми дотримуємося принципу – «сміття має приносити користь». Компанія використовує відпрацьовані автошини для створення нових ресурсів, які можна використовувати з користю для суспільства і без ризиків для навколишнього середовища.